Skip to main content

Нановізор

Дослідити та розробити методи аналізу структури нанооб’єктів та відображення інформації когерентними джерелами світла
Метою роботи є розробка оригінального методу виготовлення високоефективних систем фокусування лазерного випромінювання для дослідження спектральних характеристик нанооб’єктів, і розробка методу використання спекл-полів для аналізу динаміки мікрооб’єктів у реальному часі. В роботі буде досліджено розповсюдження короткотривалих піко- і фемтоімпульсів електромагнітних хвиль у неоднорідній мікросмужковій звуженій плазмонній лінії для досягненням надвисоких енергій на вершині зонда для збудження широкого спектру коливань в досліджуваному зразку внаслідок нелінійної взаємодії зразка з полем для виявлення хімічної структури зразка. Також будуть розглянуті методи використання спекл-полів для дослідження динаміки мікропроцесів у біологічних об’єктах та технічних зразках. 

Головне завдання досліджень полягає у суттєвому підвищенні інформативності отримуваних з використанням ближньопольових фокусувальних систем зображень шляхом підвищення інтенсивності та локалізації електромагнітного поля і зменшення рівня шумів, а також у створенні теорії ближньопольових систем, створенні методу отримання та аналізу широкого спектру випромінювання досліджуваного зразка, що виникає внаслідок взаємодії з імпульсом надвисокої потужності на вершині зонда. В технології, яка пропонується для дослідження, електромагнітна взаємодія хвилеводної моди з об’єктом дослідження відбувається в ближньому полі через щілину в металевій смужці нанохвилевода. Внаслідок слабкої дисперсії хвиль в плазмонній смужковій лінії і відсутності закритичних розмірів зонд може ефективно фокусувати наноімпульс в нанорозмірну область, внаслідок чого досягається надвисокі імпульсні поля в зразку. Внаслідок нелінійної взаємодії в зразку збуджується широкий спектр власних коливань. Структура зразка визначається із спектру власних коливань, які виділяються зі спектру коливань, що розповсюджується у зворотньому напрямку мікросмужковою лінією від вершини зонда. Окрім того перспективним напрямком дослідження є стимульована фемтоімпульсом раманівська ближньопольова спектроскопія, яка також дозволяє отримати широкий спектр молекулярних коливань. У цьому контексті виникає задача аналізу розповсюдження фемтоімпульсу до вершини смужкового зонда і оптимізація його параметрів.